оголити
Смотреть что такое "оголити" в других словарях:
оголити — дієслово доконаного виду … Орфографічний словник української мови
оголений — а, е. Дієприкм. пас. мин. ч. до оголити. || у знач. прикм … Український тлумачний словник
оголення — я, с. 1) Дія і стан за знач. оголити і оголитися. 2) геол. Місце, де гірські породи виходять на поверхню … Український тлумачний словник
оголювати — юю, юєш і оголя/ти, я/ю, я/єш, недок., оголи/ти, оголю/, ого/лиш, док., перех. 1) Знімати одяг, покриття з якоїсь частини тіла; робити голим. || Позбавляючи покриття, заслони і т. ін., робити видним для огляду, відкритим для зору. Оголяти шаблю.… … Український тлумачний словник
посвітити — свічу/, сві/тиш, док. 1) неперех. Світити, випромінювати світло якийсь час. 2) кому і без додатка, неперех. Показуючи дорогу або допомагаючи в роботі тощо, спрямувати світло в потрібному напрямі. 3) перех. Засвітити ліхтарі, свічки і т. ін. у… … Український тлумачний словник
відкривати — I = відкрити 1) (знімаючи, відгортаючи якесь накриття, заслону з кого / чого н., робити його видним, приступним зорові), розкривати, розкрити, відслоняти, відслонювати, відслонити, відтуляти, відтулити, розтулювати, розтуляти, розтулити,… … Словник синонімів української мови
обнажити — дієслово доконаного виду оголити книжн., рідко … Орфографічний словник української мови
